«Ліга Чемпіонів» дитячого Гран-Прі 2014 Житомирської області з шахів. звіт адміністратора дитячого Гран-Прі Штукуна А. В.

«Ліга Чемпіонів» дитячого Гран-Прі 2014 Житомирської області з шахів

Стаття відображає точку зору автора (адміністратора дитячого Гран-Прі Штукуна А.В.) та не є офіційною позицією ФШЖО та редакції сайту

З 5 по 7 грудня 2014 року в м.Житомир у приміщенні обласної універсальної наукової бібліотеки ім.О.Ольжича пройшов фінал дитячого Гран-Прі 2014 Житомирської області з шахів «Ліга Чемпіонів».

Цікаві турнірні факти:

  1. Цього року до Ліги Чемпіонів пробились три представники інших областей, двоє з них стали Чемпіонами Гран-Прі, а третій посів друге місце.
  2. Медведик Володимир (Броди, Львівська обл.) за всю Лігу Чемпіонів віддав Житомирській області лише 0,5 очка! А з врахуванням його участі в двох етапах Гран-Прі його результат проти нашої області: 21 перемога, 4 нічиї, без поразок. 23 очки із 25 можливих – феноменально!
  3. Вже після першого ігрового дня змагання покинули троє минулорічних чемпіонів Гран-Прі, а четвертий хоча і залишився, проте зміг набрати у наступних матчах лише 0,5 очка із 6.
  4. Після змагань проводився бліц-турнір для всіх бажаючих, в якому змагались 9 учасників за коловою системою. Тренер ДЮСШ №1 Ярослав Несторович Думанський показав блискучу форму, набравши 7.5 очок із 8 можливих, відірвався від найближчого переслідувача на 2.5 очки. Напрошується аналогія з четвертим чемпіоном світу О.Альохіним в часи його кращої форми на турнірах в Сан-Ремо і Бледі.

На відкритті змагань учасників вітали:

  1. директор департаменту сім’ї, молоді та спорту облдержадміністрації – Гресь Світлана Миколаївна;
  2. директор обласного центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» – Хільченко Адам Іванович;
  3. суддя національної категорії, тренер шахових клубів «Дебют» та «Ровесник» м.Житомир – Новофастовський Леонід Моісеєвич.

Від імені ЖОЦФЗН «Спорт для всіх» було вручено Подяки «за пропаганду здорового та змістовного способу життя, вагомий особистий внесок в розвиток дитячих шахів Житомирської області»: Новофастовському Л.М. та тренеру ДЮСШ №1 м.Житомир – Хитричу Роману Олексійовичу.

 

Виражаємо вдячність персоналу та керівництву обласної універсальної наукової бібліотеки ім.О.Ольжича за надані прекрасні умови для проведення змагань. Директор даного закладу Василь Марцельович Врублевський виразив бажання створити в бібліотеці шаховий клуб для всіх бажаючих шахістів. Єдина умова – всі бажаючі відвідувачі клубу мають бути читачами бібліотеки, що передбачає підписання на річний абонемент, котрий коштує приблизно 10 грн. Шахісти окрім можливості грати в шахи у визначений час роботи клубу зможуть брати шахові книги бібліотеки додому для самостійної роботи. Василь Марцельович є ентузіастом нових починань в будь-яких справах, персонал бібліотеки самої високої думки про свого директора. Від імені шахової спільноти області бажаємо цій людині міцного здоров’я, творчої наснаги і реалізації всіх задумів та планів. Час початку роботи шахового клубу в рамках бібліотеки залежить від особистої розмови президента ФШЖО Сачука А.М. з директором бібліотеки Врублевським В.М. Тому наразі повідомляємо для шахістів м.Житомир цю приємну новину і просимо при відвідуванні даного клубу поводити себе культурно та виховано, тоді співпраця між даним закладом інтелекту та культурної історичної спадщини та мудрою шаховою грою буде розвиватись на благо всім сторонам цього процесу.

Змагання проводились за матчевою нокаут-системою на вибування з контролем часу 30 хв+5 сек/хід кожному шахісту до завершення партії. Матч складавсь з 4 основних партій, а у випадку нічийного рахунку 2-2 переможець матчу виявлявся на тай-брейку у бліц-партіях. Приємно відмітити, що тай-брейк в даному турнірі було використано лише в 4 матчах із 32. Це свідчить про те, що результати змагань є закономірними і фактор випадковості зведений до мінімуму.

5 етапів Гран-Прі, що проводились напротязі року були свого роду відбірковим етапом. А об’єктивну силу юні шахісти мали продемонструвати саме в даному турнірі, оскільки тут зібрались лише найсильніші учасники Гран-Прі, пройшовши спортивний відбір.

Як зазначив чемпіон світу Б.Спаський: «Кожен матч за звання чемпіона світу має свою загадку». Ті ж самі слова можна сміливо застосувати і до даного турніру: 32 матчі – 32 міні-загадки. Деякі з них дуже прості, інші ж навпаки з першої спроби не розгадаєш. Поринемо ж разом у атмосферу турнірної спортивної боротьби, де поряд зі слізьми і нервами, долаючи супротив суперників, з’являлись нові чемпіони. В даному турнірному звіті буде відображено загальне враження адміністратора дитячого Гран-Прі з точки зору вболівальника, котрий уважно слідкує за всіма матчами Ліги Чемпіонів, за формами команд, веде статистику і на основі значного об’єму інформації формує свою думку.

На турнірі триразовий чемпіон Житомирської області з шахів Веремій Богдан слідкував за матчами, робив свої помітки для того щоб підготувати турнірний огляд шахових баталій. Тому незабаром очікуйте його репортаж з точки зору шахового професіоналізму.

Турнір Г (до 8 років)

В даному турнірі було два очевидних фаворити: чемпіон Гран-Прі 2013 Яременко Андрій (Коростишів) та Довгалюк Олександр (Кам’янець-Подільський) і за іронією долі їм довелось зустрітись між собою вже на старті змагань. Олександр, якому лише 7 років, грав тренувальний матч із 10 партій з Снігуром Олегом під час турніру в м.Жмеринка (Вінницька обл) і результат матчу був 5-5.

В мене були сумніви чи зміг би хтось інший із учасників фіналу даної вікової групи так зіграти. Тому саме Олександр, на мою думку, був найімовірнішим претендентом на турнірну перемогу.

 

Результат їх матчу даний прогноз підтвердив, вже після двох партій гість із Хмельницької області вів у рахунку 2-0. Проте для Яременка Андрія дана ситуація вже зустрічалась у минулорічній Лізі Чемпіонів: у фінальному матчі з Цегельником Віталієм, програючи 0-2 Андрій зрівняв рахунок і виграв матч на тай-брейку. Тому самою цікавою партією даного матчу була третя.

В результаті запеклої боротьби на дошці виник пішаковий ендшпіль, в якому у представника нашої області окрім пішаків був ще зайвий кінь. Всі глядачі, а також тренер Андрія очікували на матчевий перелом. Проте чемпіон Гран-Прі, пригаючи конем довгий час по шахівниці, в якийсь момент запропонував нічию супернику. Дана пропозиція була відразу прийнята і матч завершився перемогою Довгалюка О. з рахунком 2.5-0.5.

Це була перша загадка даної Ліги Чемпіонів: чому Андрій не виграв дану партію? Невже не знав як реалізувати у пішаковому ендшпілі зайвого коня? Мені здавалось, що Андрій забув, що в результаті нічиєї матч завершується, проте юний шахіст відповів, що він це усвідомлював.

Тому дана загадка залишається наразі без відповіді.

 

Непогану форму вдалось набрати до Ліги Чемпіонів Пашківському Святославу (Житомир), котрий на жодному із етапів не потрапляв у призи. В даному турнірі шахіст посів 3 місце, продемонструвавши місцями змістовну гру. На старті Святослав з сухим рахунком 3-0 обіграв Горькова Дениса (Коростишів). Це був матч без інтриги та загадок.

З таким же рахунком 3-0 Камінський Максим (Житомир) обіграв іншого житомирянина Ускова Михайла. Максим продемонстрував у фіналі слабшу форму ніж на етапах Гран-Прі. Шахіст двічі на етапах потрапляв у трійку кращих і були сподівання на кращий виступ у фіналі. Нехай даний «сухий» результат не вводить читачів в оману, просто Усков Михайло лише починає своє становлення в шахах.

Приємно здивувала своєю грою та формою на даному турнірі Юлія Герасимчук (Коростишів). Якщо дівчинка в такому віці серйозно, без страху та поспіху грає в шахи, то це справляє враження. Лише Юля змогла виграти партію у майбутнього чемпіона Гран-Прі.

На даному турнірі вперше застосовувалось нове правило ФІДЕ про визнання поразки відразу після першого неможливого ходу. І, на жаль, юна шахістка двічі стала «жертвою» даного нововведення.

Цікаво що й неможливий хід в обох випадках був той же самий: Юлія, граючи чорними фігурами, ходила пішаком з поля h6 відразу на h4.

В стартовому матчі вихованиця Світлани Львівни Добрінецької грала матч із житомирянином Наумчуком Віктором. Першу та третю партію шахістка впевнено виграла, мала вигравати і другу, оскільки у суперника був лише король, а в неї півкомплекта фігур. Проте її фірмовий хід пішаком h6-h4 за вимогою суперника зупинив партію з признанням нічийного результату.

Заключний переможний результат 2.5-0.5 дав дівчинці путівку до півфіналу змагань.

У півфіналах між собою зустрічались Довгалюк О. – Пашківський С. та Герасимчук Ю. – Камінський М. Обидва матчі завершились із сухим рахунком 3-0 з тією лише різницею, що Пашківський С. показував місцями цікаву гру, в одній з партій мав реальні шанси на перемогу, в той час як Камінський М. через проблеми зі здоров’ям (застуда) не міг продемонструвати свою кращу гру.

В матчі за 3 місце зустрічались два вихованці ДЮСШ №1 м.Житомир: Пашківський С. – Камінський М. Якби мене попросили перед турніром назвати фаворита даної пари, то однозначно був би названий Максим, котрий на етапах показував такі результати, котрих не було в Святослава. Проте на основі попередніх двох матчів стало зрозуміло, що Святослав має вигравати цей матч. Причому в першій партії Максим не реалізував 100-відсотковий «гольовий момент» – маючи 2 зайві фігури програв партію. Другу партію після такого «подарунка» Святослав уже виграв впевнено. В третій партії Максим виграв партію «по замовленню» і на мить в матчі з’явилась інтрига. Проте, впевнено провівши заключну партію, Святослав закріпив переможний рахунок 3-1.

А ось фінальний матч між Довгалюком О. та Герасимчук Ю. був насиченим спортивною боротьбою. Як показали результати в даній віковій групі саме Юлія Герасимчук краще інших учасників Житомирської області була підготовлена до змагань. Проте чи вистачить цієї підготовки дівчині щоб обіграти Олександра Довгалюка, котрий на турнірі в Жмеринці обіграв ряд дорослих шахістів? Ось питання, котре придавало інтригу даному матчу. Олександр виграє першу партію, проте вже в наступній Юлія відігрується, зробивши те, що не вдавалось до неї нікому. Матч був би набагато цікавішим, якби в третій партії в рівній позиції представниця нашої області не продемонструвала вдруге свій «фірмовий хід пішаком h6-h4». На вимогу її суперника йому було зараховано перемогу. І вигравши заключну партію, а з нею і матч з рахунком 3-1, Олександр Довгалюк із Кам’янця-Подільського заслужено став Чемпіоном дитячого Гран-Прі 2014 Житомирської області з шахів. З чим ми його особисто, а також його батька та тренера і вітаємо.

Фінальна картина вікової групи до 8 років 2014 року має вигляд:

 

І місце – Довгалюк Олександр (Кам’янець-Подільський), тренер Дубовий А.В.

ІІ місце – Герасимчук Юлія (Коростишів), тренер Добрінецька С.Л.

 

ІІІ місце – Пашківський Святослав (Житомир), тренер Власенко О.П.

Турнір В (до 10 років)

В даній віковій групі важче всього було здогадатись, хто виграє турнір. Звісно Андрійчук Ілля, як лідер заліку Гран-Прі після 5 етапів, виглядав дещо сильнішим за інших. Проте Корнійчук Федір часто його обігрував на етапах. А самому Корнійчуку Федору предстояв на старті матч із чуднівчанином Зурабом Січінавою, котрий незадовго до турніру зіграв тренувальний матч із Цегельником Віталієм (3-2 на користь Віталія, хоча в заключній вирішальній партії Зураб не реалізував зайву фігуру). А ще ж є Цегельник Віталій, котрому на старті дістався в суперники Радченко Богдан. Якщо в інших вікових групах мені картина була зрозумілою, то тут прогнози були невдячною справою.

Самий прогнозований матч  Андрійчук І. (Житомир) – Гурман А. (Коростишів) завершився сухим результатом 3-0.

Матч Цегельник В. (Бердичів) – Радченко Б. (Коростишів) несподівано завершився вже після 3-х партій. Долю матчу вирішила перша нічийна партія, в котрій Богдан отримав явно виграну позицію, і в результаті невпевненої гри, замість перемоги ще ледь не програв. Після такої психологічної підзарядки наступні партії Віталій впевнено виграв і зафіксував переможний результат 2.5 – 0.5. Взагалі помітно, що по відношенню до Цегельника Віталія в його ровесників з м.Коростишів мало що змінилось: вони й досі його бояться. Житомиряни вже такого страху не мають, а в коростишівських дітей він залишивсь. Є один дієвий спосіб, як такого страху позбутись: необхідно організувати тренувальний матч між такими дітьми, де шахісти не турбуються за результат. Після подібного матчу страх проходить. Принаймні таким способом мені, як тренеру, вдалось позбавити Снігура Олега від страху перед Лудіщевим Артемом і Зураба Січінаву перед тим же Цегельником Віталієм.

Самим бойовим матчем ¼ фіналу в даній групі було протистояння між житомирянином Корнійчуком Федором та чуднівчанином Зурабом Січінавою. Як тренеру мені було зрозуміло, що в розумінні шахів та досвіді Федір явний фаворит. Головна ставка тут робилась на психологію, необхідна була значна впевненість в своїх силах і перемога на старті матчу. Перша партія завершилась закономірною нічиєю. В другій партії сказавсь досвід Федора, він виграв пішака і утримував перевагу до кінця партії. Виник пішаковий ендшпіль з явно нічийною стойкою: у чорних зайвий пішак, проте білий король контролює поле перед ним, а чорному королю немає де прорватись. Тривалий час шахісти повторювали ходи королями і суддя звернувся до шахістів з вимогою зафіксувати нічию або якщо Федір бажає грати на перемогу, то необхідно змінювати характер позиції. Житомирянин продвинув зайвого пішака вперед і тут Зураб замість того, щоб його забрати і впевнено зафіксувати нічию, пішов королем вперед нападати на пішаки суперника. Це була явна помилка, через 3 ходи пішак став ферзем і Федір відкрив рахунок у матчі. Зураб в наступній третій партії впевнено відігрався: і тут вирішувалось програє житомирянин  четверту партію чи ні. Проте батько його заспокоїв і резонно зазначив, що рахунок всього лише зрівнявся і потрібно налаштуватись на заключну партію. Федір впевнено її виграв, а з нею і матч з рахунком 2.5 – 1.5.

А ось в матчі Павлюк Аліна (Житомир) – Рубан Андрій (Коростишів) сталась сенсація. Андрій був фаворитом пари, оскільки вже приймав участь рік тому у Лізі Чемпіонів.

Першу партію шахіст із Коростишева виграє, а в другій отримує явно виграну позицію. Тут він робить неможливий хід і на вимогу суперниці йому зараховують поразку. Рахунок зрівнюється.

За заключними партіями я не слідкував, оскільки мене захопила інтрига матчу Корнійчук Ф. – Січінава З. В третій та четвертій партіях двічі перемагає житомирянка і вибиває коростишівця зі змагань.

У півфіналі Корнійчук Федір легко обіграв Павлюк Аліну з рахунком 3-0.

 

А ось матч Андрійчука Іллі (Житомир) та Цегельника Віталія (Бердичів) виявився занадто бойовим. Ілля виграє 1 та 3 партію, а Віталій двічі зрівнює рахунок перемогами в 2 та 4 партіях. Далі був тай-брейк. В першій бліц-партії все вирішило правило «тронув – ходи». Цегельник Віталій взяв коня, будь-який хід яким веде відразу до втрати двох фігур. В другій партії Цегельник Віталій лишився в дебюті без двох пішаків, проте надалі одного відіграв і перехопив ініціативу. Коли кінь суперника оголосив шах королю, Віталій відійшов на поле, котре знаходилось під ударом того ж самого коня. Таким чином вигравши 2 бліц-партії до фіналу потрапив житомирянин.

В матчі за 3 місце між Цегельником Віталієм та Павлюк Аліною все вирішив досвід. Перша партія завершилась нічиєю, а другу та третю виграв Віталій. Незважаючи на це, вітаємо Аліну Павлюк з тим, що їй вдалось відіграти всю Лігу Чемпіонів на пристойному рівні.

У фінальному матчі між одноклубниками Андрійчуком І. та Корнійчуком Ф. Ілля зробив те, що не вдалось Січінаві З. – він виграв у Федора стартову партію. Після стартової перемоги грати стало легше і не без проблем, зробивши три нічиї в наступних партіях Андрійчук Ілля став Чемпіоном Гран-Прі 2014 року.

Фінальна картина вікової групи до 10 років 2014 року має вигляд:

І місце – Андрійчук Ілля (Житомир), тренер Хитрич Р.О.

ІІ місце – Корнійчук Федір (Житомир), тренер Хитрич Р.О.

ІІІ місце – Цегельник Віталій (Бердичів), тренер Квятківський Г.Є.

Турнір Б (до 13 років)

Даний турнір був багатим на сенсації. Не дивлячись на те, що турнірну перемогу здобув фаворит змагань, кандидат в майстри спорту Медведик Володимир (Броди, Львівська обл.) сенсацій вистачало.

На жаль, за станом здоров’я не змогла прийняти участь у турнірі Корнійчук Олександра – лідер заліку Гран-Прі даної вікової групи, котра на всіх етапах напротязі року показувала феноменальні результати і стабільно потрапляла в призи.

З іншої, більш банальної, причини відмовився від участі представник Коростеня, Грищенко Дмитро. За словами його тренера у нього в п’ятницю в школі було дві контрольні роботи. Відповідно за заліковими балами місця цих учасників посіли Кравчук Богдан (Бердичів) та Басистий Іван (Житомир).

За турнірною сіткою проти представника Львівської області були кинуті кращі сили Житомирщини. В перших двох матчах проти Медведика Володимира грали минулорічні чемпіони Гран-Прі, а в фінальному матчі могла б зіграти Корнійчук Олександра, проте за її відсутності грав Тонкошкур Олег, для котрого не існує фаворитів, проте бракує теоретичної шахової підготовки. В ¼ фіналу в даному турнірі було зафіксовано два «сухі» результати: з рахунком 3-0 Медведик Володимир обіграв чемпіона Гран-Прі Осадчука Дмитра та несподівано легко Лудіщев Артем виграв матч у діючого чемпіона області до 12 років, Басистого Івана. Хоча в останньому матчі й була запекла боротьба, проте як кажуть в спорті: «Результат на табло».

В матчі Тонкошкура Олега (Малин) та Кравчука Богдана (Бердичів) перша та четверта партії завершились нічиєю, а в середині матчу суперники обмінялись ударами. Результат матчу визначався на тай-брейку, де Тонкошкуру Олегу не має рівних.

З рахунком 2-0 в бліц партіях малинчанин виграв матч і пройшов до півфіналу. Просто дивно як Тонкошкур Олег за дві Ліги Чемпіонів у всіх матчах перемогу здобуває на тай-брейку.

Ми вже зазначали, що у нього феноменальна нервова система і для нього абсолютно не існує фаворитів. Секрет даного феномену розкрив тренер Олега – Павловський Андрій, проте про це пізніше.

 

Головною сенсацією ¼ фіналу Ліги Чемпіонів став результат матчу Новицький Ярослав (Житомир) – Снігур Олег (Чуднів). Фаворитом даної пари безумовно був Ярослав – 4-разовий чемпіон області з шахів, учасник двох чемпіонатів України, за плечами якого багато рядових турнірних перемог. Єдине в чому можна було не сумніватись: не для того Олег грав на протязі року у всіх без виключення етапах Гран-Прі щоб без боротьби покинути Лігу Чемпіонів вже на ранній стадії турніру. Виникло питання: як обіграти фаворита? О.Альохін перед матчем з Х.Р.Капабланкою вважався аутсайдером: перед матчем рахунок особистих зустрічей між чемпіоном та претендентом був +5 – 0 =7 на користь Капабланки. Ніхто не вірив у перемогу Альохіна, окрім самого Альохіна. На поставлене питання, з якими надіями їде він на матч, Альохін відповів: «Для мене немає неясних рис у грі Капабланки, і з цього боку я досконало підготувався до боротьби. Все ж я собі ще не уявляю, як я зможу виграти у нього шість партій. Правда, – додав він тут же, засміявшись, – ще менше я можу собі уявити, як він виграє у мене шість партій…» Вже після матчу Альохін, виступаючи на банкеті сказав: «Більшість з вас просили мене поділитись секретом успіху. Він дуже простий, шановні. Для того щоб перемогти суперника, необхідно перш за все вивчити слабкості та переваги свого суперника і друге, необхідно вивчити і самого себе; і третє, очевидно це найголовніше, необхідно підпорядкувати свої інтереси вищій ідеї, і цією вдохновляючою вищою ідеєю була для мене ідея – зруйнувати легенду про непереможність Капабланки. Наразі, шановні, ця легенда рухнула».

Слова четвертого чемпіона світу дуже добре підходять до даної ситуації. Снігур Олег поставив для себе ціль – виграти матч у фаворита, це було вдохновляючою ідеєю. Далі він підпорядкував свої інтереси цій ідеї: фактично кожен день не пропускав занять і займався по 3 години з тренером, і ще після цього самостійно вдома з книгою Ганса Кмоха «Рубінштейн перемагає». Окрім теоретичної підготовки кожні вихідні обов’язково була практика: тренувальні матчі з Басистим Іваном та Лудіщевим Артемом, шахістами з м.Коростишів, з одноклубником Вікарчуком Андрієм, турнір у Жмеринці, тренувальні партії по інтернету та ін. Слабкості та переваги свого суперника Олегу були добре відомі. Чуднівчанин неодноразово зустрічався з Ярославом у серії Гран-Прі, крім того у нього була база партій суперника: Ярослав проводив сеанс одночасної гри рік тому в м.Чуднів та тренувальний матч у Житомирі з Вікарчуком А. Було відомо, що улюблена стадія шахової партії для Новицького Я. – ендшпіль. Тому протягом останніх двох тижнів перед матчем на тренуваннях детально вивчалась саме дана стадія гри.

В першій партії матчу гра звелась до приблизно рівного пішакового ендшпілю. Житомирянин застосував прийом «обхід королем з тилу», шанси на перемогу були б лише за умови помилки з боку чорних. Проте Олег провів точний захист і партія завершилась закономірною нічиєю. В другій партії житомирянин неточно грав у мітельшпілі і гра перейшла в ендшпіль, котрий був для нього програним – Олег відкриває рахунок. Проте Ярослав проявляє спортивний характер і впевнено проводить третю партію, виграє по ходу партії два пішаки. Олег зводить гру до ферзевого ендшпілю з прохідними в обох сторін і навіть отримує шанс на перемогу, оскільки його прохідний пішак більш небезпечний. Не знайшовши точного ходу, партія продовжилась недовго – Ярослав зрівнює рахунок. У вирішальній четвертій партії чуднівчанин мав білі фігури і усвідомлював, що потрібна перемога по замовленню, оскільки на тай-брейку шансів практично не буде. Допомога прийшла з тієї сторони, звідки менше всього очікувалась: Ярослав розіграв чорними дуже різко дебют (щось подібне на захист Тарраша) і відразу отримав гіршу позицію. Проте результат партії залишався незрозумілим, виникло нестандартне співвідношення матеріалу: у Олега тура та два пішаки проти двох слонів Ярослава. І тут Ярослав допускає грубу помилку і програє слона. Після цього матч завершується сенсаційною перемогою чуднівчанина 2.5 – 1.5.

В півфінальному матчі проти Медведика Володимира виступав діючий чемпіон Гран-Прі даної вікової групи Лудіщев Артем. Після того, як Артем на заключному етапі в Чуднові зіграв внічию партію з Медведиком В. та виграв стартовий матч у Басистого Івана 3-0 очікувалась принаймні запекла боротьба. Проте цього не сталось, Володимир впевнено виграв матч із сухим рахунком 3-0. Для житомирянина це було непростим випробуванням, після такого розгрому від самого ж Артема в минулорічній Лізі Чемпіонів Псюковський Олег перестав займатись шахами. Проте як справжній спортсмен Артем гідно переніс невдачу, хоча в матчі за 3 місце грав уже нижче своїх можливостей. В чому ж причина того що в заключних двох матчах неодноразовий чемпіон області зміг набрати лише 0,5 очка із 6? Загальновідомий факт полягає в тому, що легше завоювати шахову корону, ніж її утримати – знижується мотивація. Стосовно занять шахами до житомирянина претензій бути не може, він займався з тренером літом, зіграв на турнірі в м.Мукачево та перед фіналом Гран-Прі в Чемпіонаті України. Можливо відбулось «перенасичення шахами». А результати щоденних занять ще не встигли на його грі відобразитись. Тим небезпечнішим суперником Артем буде для будь-кого у майбутніх турнірах. Екс-чемпіон світу Вишванатан Ананд в матчі за шахову корону проти Магнуса Карлсена (Ченнаї, Індія, листопад 2013р.) також не зміг продемонструвати всю силу своєї підготовки. Проте дана підготовка сказалась пізніше на турнірі претендентів (Ханти-Мансійськ, Росія, березень 2014 р.), котрий був індійцем проведений впевнено та без поразок. Він посів перше місце та завоював ще один шанс на боротьбу за найвищий титул.

А ось в іншому півфінальному матчі зійшлись Тонкошкур Олег (Малин) та Снігур Олег (Чуднів). Теоретична підготовка була вищою в чуднівчанина, проте в шахіста з Малина є свої козирі – відсутність нервів і залізний спокій та витримка. Перша та третя партії завершились внічию, а другу виграв Снігур О.; Тонкошкуру О. необхідна була перемога по замовленню в заключній партії. Він виграв в дебюті пішака і в затяжній боротьбі в туровому ендшпілі реалізував мінімальну перевагу і перевів долю матчу в тай-брейк. Проти «короля тай-брейків» в чуднівчанина не було жодних шансів і з рахунком 2-0 в бліц-партіях матч виграє Тонкошкур О. Хоча був один забавний епізод: в другій бліц-партії Тонкошкур Олег зробив неможливий хід конем з поля d4 на g3, але зробив це з таким звичним для нього спокоєм, що чуднівчанин навіть про це не здогадавсь. Партія продовжилась далі. Так в чому ж секрет того, що малинчанин за дві Ліги Чемпіонів виграє всі матчі на тай-брейках (минулий рік він виграв Глухомана А. та Корнійчук О., а цього року Кравчука Б. та Снігура О.). Пояснення його тренера Павловського Андрія здається парадоксальним, проте відкриває секрет.

Павловський Андрій (тренер з шахів м.Малин): «Я взагалі на заняттях забороняю своїм учням грати в бліц. Тому Олег і переводить долю матчів до тай-брейків, щоб хоча б тут у бліц награтись. А неможливі ходи які він робив у матчах з Корнійчук О. та Снігуром О. є лише підтвердженням моїх слів – у нього немає досвіду бліц-партій і тому він допускає такі помилки».

В матчі за 3 місце зустрілись Снігур Олег (Чуднів) з Лудіщевим Артемом (Житомир). В офіційних змаганнях Артем постійно Олега обігрував, навіть на 4 етапі «Лідери шахової мережі» Олег програв йому партію маючи туру за слона. Тобто був страх перед чемпіоном (щось подібне спостерігається у коростишівських дітей перед Цегельником В.). На щастя рецепт вирішення цієї проблеми був тренером знайдений. В жовтні в м.Житомир було організовано товариський матч між цими шахістами, котрий Лудіщев А. виграв з рахунком 2.5 – 1.5. Це були перші 1.5 очки набрані чуднівчанином проти Артема в житті. Одна нічия та одна перемога дозволили йому повірити в те, що перед ним не шаховий автомат, а звичайний школяр, який просто багато часу займається шахами. Після того, як страх пройшов на результат матчу впливала лише спортивна форма шахістів. А вона виявилась кращою в Снігура О., оскільки він провів дуже інтенсивне тренування перед Лігою Чемпіонів. Та й поразка 0-3 напередодні від Медведика В. вплинули на настрій житомирянина. В результаті Снігур О. створив в турнірі ще одну сенсацію, обігравши діючого чемпіона Гран-Прі з рахунком 2.5 – 0.5.

Один чемпіон світу сказав: «Я в партії зроблю 40 точних ходів і якщо мій суперник зможе зробити те ж саме, то партія завершиться нічиєю». Як тренер з шахів м.Чуднів проектую ту ж ідею на тренувальний процес: «Чуднівчани будуть працювати на шахових заняттях 5-7 разів в тиждень по 3-4 години; якщо в інших шахових школах області хтось зможе повторити такий же графік, тоді в партіях з чуднівчанами у них будуть рівні шанси».

В фінальному матчі Медведику В. залишалось пройти лише Тонкошкура О., причому цікаво, що на заключному етапі в Чуднові в партії цих суперників в Олега було два зайві пішаки і явно виграна позиція. Малинчанин як і раніше намагався перевести долю матчу до тай-брейку, проте це йому не вдалось, оскільки рівень гри суперника був «на голову» вищим. Все що Олегу вдалось – одна нічия в другій партії і, програвши 1 та 3 партії, Медведик Володимир став чемпіоном Гран-Прі.

Проте в будь-якому випадку вітаємо Павловського Андрія та малинську школу шахів з високим досягненням, вдруге в фіналі області малинчанин займає друге місце, а з врахуванням того, що на першому місці представник іншої області, Тонкошкур Олег – найсильніший шахіст Житомирської області 2014 року серед дітей до 13 років!

Фінальна картина вікової групи до 13 років 2014 року має вигляд:

І місце – Медведик Володимир (Броди, Львівська обл.), тренер Мисак Б.

ІІ місце – Тонкошкур Олег (Малин), тренер Павловський А.

 

ІІІ місце – Снігур Олег (Чуднів), тренер Штукун А.В.

Турнір А (до 16 років)

В даному турнірі не зіграли Ратнер Давид (Житомир) та Волотовський Кирил (Коростишів). Обидва шахісти вирішили перейти на шлях шахових професіоналів і тому не бажають приймати участь в турнірах, в яких не обраховується рейтинг. Відповідно їх місця зайняли Медведик Василь та Рзаєв Руслан.

Фаворитом турніру до змагань для мене був Арманов Владислав, оскільки граючи з ним особисто, пересвідчився, що в нього чудова форма сильного кандидата в майстри спорту. По ходу турніру за рівнем гри переможцем здавалось стане Медведик Василь, котрий пройшов двох КМС-ів після стартових програшів з рахунком 3-1. А в результаті Чемпіоном Гран-Прі став Іванішен Юрій. Інтригуючий фінальний розклад! Проте про все по черзі.

В стартових матчах без інтриги з сухим рахунком 3-0 завершились матчі Арманов В. (Коростишів) – Башмаков Д. (Житомир) та Іванішен Ю. (Бердичів) – Трофименко Д. (Житомир). Кандидати в майстри спорту впевнено переграли першорозрядників.

Як і в турнірі Б проти представника Львівської області Медведика Василя за турнірною сіткою були кинуті кращі сили Житомирської області – у всіх матчах його суперниками були кандидати у майстри спорту.

В стартовому матчі Василю протистояв чемпіон Гран-Прі Зосімович Денис (Житомир). Цікаво, що для чемпіона повторився той же самий сюжет, що і в минулорічній Лізі Чемпіонів тільки навпаки. Денис рік тому в стартовому матчі програв Іванішену Юрію першу партію, проте після цього виграв три партії поспіль і пройшов до півфіналу. В нинішньому матчі Денис виграв першу партію, проте Медведик В. проявив спортивну витримку і виграв після цього три партії поспіль, здобувши матчеву перемогу 3-1 вибив зі змагань Чемпіона Гран-Прі 2013 р.

 

А самим насиченим матчем ¼ фіналу даного турніру стало коростишівське дербі Ніколайчук Дмитро – Рзаєв Руслан.

Зустрічались два вихованці Світлани Львівни Добрінецької, і в неї навіть був привід для жарту, що в неї є півфіналіст ще раніше ніж у будь-кого з інших тренерів. Перша і четверта партії були нічийними, другу виграв Діма, проте відразу в третій Руслан відігрався. Гра перейшла до тай-брейку.

В бліці суперники обмінялись ударами: першу знову виграв Діма, проте Руслан відразу взяв реванш.

І все вирішувалось в армагедоні, єдиному за всю Лігу Чемпіонів. Турнірне щастя було на боці діючого чемпіона області серед юнаків до 16 років. Дмитро не без пригод пройшов у наступну стадію.

Проте на цьому радість Світлани Львівни завершилась, хоча Ніколайчук Д. і потрапив до півфіналу, та він був тут об’єктивно «четвертим зайвим» – єдиний першорозрядник в компанії КМС-ів. В півфіналі Дмитро зустрічався з Іванішеним Юрієм. Взагалі бердичівлянину цього року доля повернула справедливість: рік тому, коли він на етапах Гран-Прі виглядав найбільш ймовірним претендентом на перемогу в фіналі, йому дістався на старті Зосімович Д., котрий його в перший же день вибив зі змагань. Цього року шахова богиня Каїсса, ніби вибачаючись за минулорічний жарт, особисто вела бердичівлянина до перемоги. Спочатку від участі в змаганнях відмовився Волотовський Кирил, який ймовірно міг би дістатись в суперники Юрі у півфіналі і шлях до фінального матчу був прокладений лише першорозрядниками. В даному матчі майбутній переможець виграв дві партії при двох нічиїх і впевнено з рахунком 3-1 пройшов до фіналу.

А в іншому півфіналі на шляху Медведика Василя після Зосімовича Дениса пост прийняв Арманов Владислав. За шаховим наповненням для мене особисто це був самий цікавий матч із всіх 32 матчів турніру. В стартовій партії, яку Влад грав чорними жертвою фігури він завоював ігрову ініціативу, погасити яку Василю вдалось лише шляхом повернення цієї фігури назад. Проте Влад не помітив що фігура відігрується і після цього отримав просто безнадійну позицію. Проте партія завершилась ще непередбачуваніше: Медведик В. в виграній позиції «зівнув» мат. Прикрий промах, на очах Василя були сльози після партії, та все ж він зібрався і в наступній партії, котру сам Влад також проводив дуже сильно та впевнено, здобув перемогу. Арманов В. досягнув значного прогресу на ферзевому фланзі, в той час як Медведик В. встиг надвинути свої сили на королівському. А оскільки обидва королі рокірували в коротку сторону, це і вирішило долю партії на користь чорних. В третій партії в цейтноті у Арманова В. був слон та 2 пішаки за туру при ферзях зі всіма шансами на перемогу. Проте недостаток часу вносив свої корективи: чорні зівнули одного пішака і позиція вирівнялась. А далі й зовсім сталось непередбачуване: Влад, дійшовши пішаком до останньої горизонталі, не замінив пішака на ферзя, переключив годинник і лише потім провів заміну. Василь звернувся до судді з вимогою присудити перемогу через неможливий хід, що й було зроблено. Настала черга розплакатись Владу. Проте представник Житомирської області зібрався і вийшов на велику боротьбу в четвертій партії. Маючи гіркий досвід другої партії, білі не рокірували, а залишили короля в центрі і при атаках на різних флангах принаймні їх король був у безпеці. Несподівано на ферзевому фланзі біла тура невдало зайшла на передостанню горизонталь, після чого програється якість. І матч завершився перемогою Василя Медведика з рахунком 3-1.

В матчі за 3 місце Арманов В. – Ніколайчук Д. сказавсь вищий клас гри Арманова В. Після двох стартових нічиїх, Влад виграє 3 та 4 партії і здобуває матчеву перемогу.

А ось фінал Іванішен Юрій – Медведик Василь виявивсь для мене зовсім несподіваним. На мою думку, Василь був явним фаворитом, оскільки на шляху до фіналу він обіграв з рахунком 3-1 Зосімовича Д. та Арманова В., причому зробив це в обох випадках після стартової поразки. Крім того Юрій Іванішен останні півтора роки не показував своєї кращої форми. За два тижні до Ліги Чемпіонів на турнірі серед команд районів в м.Коростишів на моїх очах гралась партія мого учня Вікарчука Андрія проти Юри. І Андрій по всіх законах шахів переграв Юру; лише під цейтнот несподіваним ударом, знайти некоректність якого Андрію завадив брак досвіду, Юра партію виграв.

Проте в даному конкретному матчі Іванішен Юрій зіграв в кращій своїй формі, в тій формі в якій він є небезпечним суперником для будь-кого. Саме це дозволило йому виграти турнір і відстояти честь Житомирської області в найстаршій віковій групі. В стартовій партії чорними в варіанті дракона Юра красиво та ефектно завершив партію матовим фіналом. Друга партія також остається за бердичівлянином. В третій партії, яка могла бути останньою, Василь виграє по-замовленню і в матчі з’являється на мить інтрига. Проте впевнено провівши останню четверту партію, в якій білі всю гру володіли перевагою, Юра виграє матч з рахунком 3-1 і стає переможцем турніру.

Фінальна картина вікової групи до 16 років 2014 року має вигляд:

І місце – Іванішен Юрій (Бердичів), тренер Квятківський Г.Є.

ІІ місце – Медведик Василь (Броди, Львівська обл.), тренер Мисак Б.

ІІІ місце – Арманов Владислав (Коростишів), тренер Кравченко Л.Г.

Ось такою видалась ця Ліга Чемпіонів з усіма її закономірностями та сенсаціями. Вітаємо переможців та призерів з високими турнірними здобутками. Кому не пощастило чи результати не такі високі як ви на те сподівались пам’ятайте, що на даному турнірі життя не завершується і потрібно просто більше працювати. На допомогу вам слова А.Карпова: «Головне мати велике бажання, а результати неодмінно прийдуть. Якщо по-справжньому любити шахи і постійно ними займатись»

Вітаємо всіх з наступаючим Новим Роком та Різдвом Христовим. Бажаємо вам міцного здоров’я, щастя та успіхів у житті та спорті.

З повагою, організатори дитячого Гран-Прі.

 

Повна фотогалерея Фіналу дитячого Гран-Прі на vk.com

Результати змагань.

Шаховий репортаж 3-разового Чемпіона Житомирської області з шахів Веремія Богдана.

ЗАМІСТЬ ЕПІЛОГУ:

Коли 2  роки тому назад започатковувалась серія дитячого Гран-Прі в мене було більше вільного часу і основна робота не була пов’язана з дітьми. Тепер же ситуація змінилась: я працюю тренером з шахів в м.Чуднів і відповідно не маю такої енергії та фінансових можливостей для повноцінного проведення даної обласної серії змагань.

Після 2-х років проведення серії дитячих змагань Гран-Прі передаю естафету розіграшу дитячого Кубка області Федерації шахів Житомирської області. Бажаю гідно нести цю непросту нішу людям котрі будуть займатись організацією та проведенням дитячих турнірів. Прошу дотримуватись правила «Все найкраще дітям» і встановлювати призи у дитячих турнірах хоча б на тому рівні, на котрому вони були в даній серії, де я мав честь бути адміністратором.

Зі свого боку буду старатись проводити двічі на рік в квітні та жовтні обласний турнір «Чуднівська Вежа», котрий може також виступати етапом Кубка області. Також, при наявності спонсорів, буду позапланово проводити інші змагання. Коли хтось із читачів сайту знає людей чи організації, котрі готові надати призи на дитячі змагання, можете телефонувати (097) 227 35 40 з організацією та проведенням змагань допоможу.

Наразі в моїх планах проведення Турніру Чемпіонів, в котрому зіграють кращі діти області до 14 років за коловою системою (Волотовський К., Лудіщев А., Корнійчук О., Тонкошкур О., Новицький Я., Осадчук Д., Басистий І., Снігур О., Вікарчук А., Ломакова Б., Грищенко Д., Глухоман А.). При нагоді коли з’явиться на горизонті якийсь спонсор даний турнір буде мною організовано.

Штукун А.В., в минулому адміністратор дитячого Гран-Прі.

Один комментарий на “«Ліга Чемпіонів» дитячого Гран-Прі 2014 Житомирської області з шахів. звіт адміністратора дитячого Гран-Прі Штукуна А. В.”

Оставить комментарий

Офіційна сторінка фіналу чемпіонату України
Партнери

Рубрики сайта
Интересные новости