Конфлікт інтересів

Нещодавно одна мама юної шахістки написала мені у мессенджер і спитала, що відбувається в шахах Житомирської області. Зважаючи на те, що нещодавно я оприлюднив низку інформаційних матеріалів стосовно стану фінансування шахів в Житомирі, вважаю за необхідне дати офіційні коментарі.

На мою думку суть в конфлікті інтересів – хтось хоче заробляти на шахах, хтось хоче розвивати шахи, вкладаючи свої ресурси (часові, грошові, зв’язки), а хтось хоче просто грати в шахи та отримувати задоволення.

Більшість, звичайно, в останній категорії – відсотків 80%, 10% шукають заробітку, а 10% готові щось віддавати і це нормальний розподіл для більшості життєвих ситуацій, нічого трагічного. Особисто я з розумінням ставлюся до людей, які професіонали, і цим заробляють на шахах (шахістах, тренерах, суддях, організаторах, виробниках шахового інвентарю та авторах книг), водночас вважаю, що окремі способи отримання доходів мають бути обмежені, що детально проілюструю на конкретних прикладах нижче.Громадська організація, яку представляю я, тримається на ентузіазмі окремих людей, які рокам працюють без зарплати, час від часу отримуючи символічні заробітки на суддівстві, фактично працюють «за ідею».

Отже, для того, щоб рухатися далі ми маємо провести критичний аналіз та визнати допущені помилки.

 

МОЇ ПОМИЛКИ

1. Команда. Першою моєю помилкою був Андрій Штукун, який прийшов в шахи завдяки насамперед Леоніду Мойсейовичу Новофастовському. Амбіції та ідея залучення мільйонів гривень в розвиток шахів підкупали і це було однією з причин, чому я запросив його до Президії ФШЖО. Нажаль, після перших успіхів він, на мою думку, «спіймав зіркову хворобу», з якою я не справився, і, відчувши вседозволеність почав агресивно критикувати колег по цеху, які займаються цією справою десятки років. Перманентні конфлікти тривали чотири роки, починаючи з немотивованої відмови надати інвентар для проведення ЧУ до 12 в 2015 році та закінчилися з його від’їздом у Київ влітку минулого року. Сподіваюся, що Андрій отримавши новий досвід та ставши мудрішим повернеться та внесе свій вклад у подальший шахів у регіоні.

Друге контраверсійне рішення – це вибір Володимира Ревуцького замість Андрія Олішевського в якості віце-президента. Нажаль, Володимир Петрович не виправдав очікувань частини шахістів в організації змагань (хоча треба віддати належне завжди відгукувався на прохання щодо локальної допомоги у проведенні турнірів, як-то перевезення інвентарю). Такий вибір мав ще один негативний ефект – замість реанімації федерації шахів м. Житомира через півроку після прийняття мною рішення була створена альтернативна міська організація ГО «Шахова федерація «Інтелект».

Третій, найбільш цікавий кейс, – запрошення до Президії Олени Харчишиної. Як виявилося нещодавно в розмові з колишніми опонентами, саме вона була ініціатором спроби зняття мене та Ігоря Випханюка з посад майже чотири роки назад, що пояснює її «запізнення» на скандальну Президію в обласній бібліотеці, яка закінчилася ненормативною лайкою Андрія Штукуна. Не шахістка, за рік своєї участі в Президії ФШЖО запам’яталася відмовою від проведенням низки турнірів, зобов’язання щодо організації яких вона приймала на себе (Кубок «Золоте Руно», обласний меморіал на кубок Готовчиця) та постійними спробами піаритися на турнірах, до організації яких вона мало побіжне відношення. Треба віддати належне, ідея створення шахових клубів в бібліотеках була вдалою, щоправда виконання викликало більше запитань ніж відповідей.

2. Комунікації (public relations, PR). Відсутність / викривленість інформації опонентами – на початку мого керівництва Федерацією та виникнення конфліктів з тими чи іншими шаховими активістами мені було важко відповідати публічно через внутрішні образи, я не вважав необхідним виправдовуватися в ситуаціях, де вважав себе правим на 100%. Діалог з Григорієм Ратнером щодо призу для дівчат, якого не було в положенні про змагання після чергового фестивалю «Юність Полісся» навчив мене спілкуватися з іншими людьми виключно у ресурсному стані, а не після розвантаження столів/стільців по завершенню змагань. Образа тренерів ШШ «Гамбіт» була цілком закономірно викликана безтактовним піаром Олени Харчишиної під час проведення Меморіалу М.Е. Тросмана – головний висновок з цієї ситуації полягає в тому, що кожна школа повинна проводити свої заходи, партнерство для них протипоказане через взаємну неповагу та бажання довести свою виключність та перевагу над опонентом. Взагалі, надання можливості безкоштовного піару під час Фіналу Чемпіонату України з шахів при тому, що засновниця Шахової школи «Інтелект» не внесла жодної копійки до бюджету змагання, була стратегічною помилкою, особливо в контексті її спроби «викинути» з бізнесу свого партнера, майстра спорту України та мого друга дитинства Ігоря Випханюка.

3. Підтримка талановитих спортсменів. Кейси Кирила Волотовського (низка поїздок на чемпіонати світу, Європи, стипендія від облради, підтримка благодійного фонду за мого сприяння), Дмитра Осадчука (поїздка в Грецію, на чемпіонати України, безкоштовна участь в турнірі з нормою майстра спорту), Марини Петренко (поїздки на міжнародні змагання, чемпіонати України) та Олександри Пампухи (поїздки на чемпіонати України та фестивалі) різні, але приводять мене до одного висновку. Здобуття звання майстра спорту України / міжнародного майстра, а відтак проведення турнірів з відповідною нормою та класичним контролем має бути пріоритетом №1 для всіх спортсменів та обласних осередків, а фінансування поїздок (особливо закордонних) має бути на плечах батьків, які можуть це собі дозволити та місцевої влади і держбюджету для талановитих дітей, чиї життєві обставини цього не дозволяють.

4. Підтримка шахових шкіл. Найбільш болючим для мене є той факт, що засновниця Шахової школи «Інтелект» Олена Харчишина не витримала слова та відмовилася виконувати зобов’язання, прийняте на старті свого проекту. На той момент я забезпечив їй можливість безоплатної оренди нового приміщення в центрі міста на базі недільної школи Свято-Михайлівського собору, допоміг з інвентарем (в т.ч. користування шахами, ігровими дошками, демонстраційними дошками, які необхідно повернути, зважаючи на порушення даного мені слова) та суттєво сприяв формуванню учнівської бази (про що вона неодноразово говорила сама). В обмін на підтримку мені було обіцяно, що учні школи або їх батьки стануть членами ГО «Федерація шахів Житомирської області», сплачуючи внески. Натомість внески були здані за себе та кількох тренерів, що однозначно не може вважатися виконанням зобов’язання. Головний висновок – будь-які партнерські домовленості мають бути зафіксовані письмово (ручку раджу давати свою) та неодноразово підтверджуватися публічно.

 

НАШІ УСПІХИ

Чемпіонати України. П’ять чемпіонатів України, в тому числі три півфінали до 12 років, Біла тура та Фінал ЧУ серед чоловіків та жінок були покликані дати можливість юним шахістам проявити себе (і вони це зробили не раз!) та окреслити досяжність планки найвищих шахових цілей (стати переможцем великих турнірів, виконати норму гросмейстера).

Турніри вищої спортивної майстерності. Турніри з нормою майстра спорту та кандидатські челенджери – основа для збільшення кількості та якості шахістів.

Книги. Видання книг Тросмана та Новофастовського коштували багато часу та значних зусиль низки людей.

Меморіали. Плекання пам’яті про видатних земляків сприяло також відновленню втрачених зв’язків з школою гросмейстерів в особі Йосипа Дорфмана, Олександра Хузмана та Сергія Кривошеї.

Обласний шаховий клуб. Обласний шаховий клуб буде працювати, в тому числі у зимовий період. На початку своєї каденції шість років назад я почув від людей розпач через відсутність центрального осередку і за допомоги низки людей вдалося такий клуб створити. Останній крок – приєднання електроенергії та підключення Інтернету, відповідно 6366 грн. для Обленерго (яке втричі скоротило свої фінансові апетити) та 2100 грн. для ДКС, які ми маємо заплатити та на протягом тижня отримати світло і обігрів.

Шахи в школі. Проект «Шахи в школі», на які особисто я отримав грант для придбання демонстраційних дошок і передав їх у тимчасове користування ряду людей. Наразі мене дивує ситуація, що при існуючих у м. Житомирі ДВОХ! міських федераціях, які очолюють Ігор Випханюк та Володимир Ревуцький відповідно, даний проект тихенько помирає та у багатьох випадках є способом працевлаштування не шахістів, а пристосуванців та зручних для директорів шкіл людей.

Інвентар. Наразі в м. Житомирі та області сучасного інвентарю достатньо для організації турніру на щонайменше 200 шахістів.

 

ПРИНЦИПИ

Моє ставлення до юних шахістів було таким, що я робив для них те, що вважав за необхідне для своїх дітей. Мене так навчили, що треба любити красу шахів та чесну боротьбу, а не гроші чи призи, які можна від них отримати.

Хочу публічно підкреслити, що за 6 років я не отримував зарплати, жодного разу не поїхав у відрядження за рахунок міського або обласного бюджету, один раз – за рахунок державного на семінар для суддів в Запоріжжя разом з Лесею Кручак.

Нікому нічого нав’язувати не буду – хочете, приєднуйтесь, хочете – робіть свої проекти. Якщо комусь необхідна моя індивідуальна підтримка, він завжди може звернутися до мене особисто і, в межах своїх повноважень та можливостей я відгукнуся.

Водночас не дам нікому нав’язати собі нічого, що йде в розріз з моїми принципами, а також правилами, визначеними положеннями статуту ГО «Федерація шахів Житомирської області». Комусь не подобаються правила – нехай висуває ідею та добивається її імплементації, зміни Статуту та положень. Рішення мають прийматися відповідно до процедури, для якої необхідно зібрати кворум для їх прийняття.

Функціонування Тренерської ради у складі 13 чоловік показала, що потрібно скоротити її кількість до 7-9 спеціалістів, у зв’язку з вибуттям низки членів та неактивності інших. Важливо, щоб до складу всіх органів входили вмотивовані та професійні однодумці.

Особисто я чітко розділяю громадську діяльність, бізнес та державну службу. І вимагаю аналогічного відношення у представників шахової спільноти. Якщо Олена Харчишина займається бізнесом на шахах, то на мою думку, підтримку її комерційних ініціатив з міського бюджету необхідно припинити. Особливо в контексті витрачання коштів на відрядження з бюджету м. Житомира спортсменів з інших областей – особисті антипатії (не)уповноваженої особи не повинні впливати на прийняття рішення щодо формування команди. Підприємець має платити оренду за приміщення, податки із заробітної плати (ПДФО, єдиний соціальний внесок) та податок на прибуток (або єдиний податок), якщо він є створює бізнес, а не мімікрує під громадську діяльність.

Також я був значною мірою розчарований глибокою диспропорцією у виділенні коштів з міського бюджету, зокрема на значне фінансування одно- та дводенних турнірів, які виконують декоративну функцію і не сприяють підвищенню спортивної майстерності. Підкреслюю, пріоритет – турніри вищої шахової майстерності з класичним контролем!

Скоро шахову спільноту очікує черговий вибір – вибір Президії, Тренерської ради (орган необхідний на моє глибоке переконання, оскільки саме від роботи тренерів залежить збільшення кількості шахістів та зростання їх спортивної майстерності). Так, є різні питання і точки зору – ДЮСШ №1 хоче одне, Коростишів інше, Малин і Чуднів третє, ШШ «Інтелект» четверте, нові шахові школи ще остерігаються гучно про себе заявляти, в Бердичеві, Баранівці, шаховий рух сповільнився через низку факторів. Коростень, Новоград-Волинський, Баранівка, Овруч та інші нові осередки, які мають плани проведення турнірів – їх ініціативи необхідно підтримати інвентарем та фінансуванням з місцевих бюджетів.

Практика фінансування шахів з бюджету м. Житомира, м. Коростишева показала, що за умов децентралізації кошти з’явилися на місцях, профінансувати 1-2 турніри з пристойними призами на рік цілком реально.

Найголовніше, що необхідно зрозуміти новим у нашій галузі людям, полягає у тому, що Федерація – це інструмент досягнення спільних цілей шахістів, членство у ФШЖО передбачає поважне ставлення до тренерів та організаторів, виконання Статуту та співфінансування її діяльності. Нероб, хамів та «халявщиків» ми терпіти не будемо.

Є значна кількість нудної адміністративної роботи, яку необхідно зробити для того, щоб фінансувати проекти – від подачі заявок до формування податкової і фінансової звітності, від формування макету книжки до звітності перед департаментом патріотичного виховання, молоді та спорту ОДА про кількість здобутих нашими спортсменами балів. Окреме питання, яке вимагає методичної підтримки та копіткої роботи – формування обласної та місцевих програм розвитку шахів.

Хочу звернутися до всіх шахістів з проханням підтримати діяльність ФШЖО, здавши членські внески за 2019 рік, особливо молодих шахістів – розвиток шахів та ваших рідних міст у ваших руках.

 

ПОСКРИПТУМ

Всі, хто хоче задати мені питання – прошу приходити в шаховий клуб 24.02.2019 р. і після проведення неформального бліц-турніру турніру пам’яті Небесної сотні ми можемо абсолютно відверто поспілкуватися по всім питанням, які турбують шахову громадськість.

 

Президент ФШЖО                                                               Артем Сачук

Оставить комментарий

ОНОВЛЕНИЙ РЕЙТИНГ-ЛИСТ
ФШЖО
Офіційна сторінка фіналу чемпіонату України
Рубрики сайта
Интересные новости